Мартин Боруля (1953)

Фільм-вистава за п'єсою 1886 класика української літератури Івана Тобілевича (відомого під псевдонімом Іван Карпенко-Карий). Постановка Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Франка 1953.

Мартин Боруля — український радянський фільм-спектакль Київського державного українського драматичного театру ім. І. Франка за п'єсою Івана Тобілевича, знятий у 1953 році на Київській кіностудії художніх фільмів. Режисер спектаклю — Гнат Юра, режисер фільму — Олексій Швачко.

Головний герой фільму — простий селянин Мартин Боруля — вирішив здобути собі дворянський чин. Обравши дрібну й примітивну мету, в гонитві за фальшивими цінності, він втрачає все… Трагічне переплітається із комічним і на перший план стрічки виходить неповторний український гумор та блискуча гра акторів.

За сюжетом, заснованому на реальних подіях, Мартин Боруля прагне домогтися визнання свого роду дворянським. Він наймає присяжного (той уже веде процес проти сусіда Борулі Красовського), який за допомогою юридичних документів повинен довести, що прізвище Борулі є в дворянських книгах. Прагнення Борулі поміняти свій статус настільки велике, що його хвиля зачіпає всіх рідних - дочку, яку він проти її волі хоче віддати заміж за юриста, сина, якого він влаштував судовим писарем …

За кадром. Вважається, що сюжет п'єси запозичений з реальної історії сім'ї Карпенка-Карого: його батько, управитель поміщицького маєтку, домагався визнання свого роду дворянським, але виявилося, що прізвище, яка значилася в старих документах, була Тобілевич, а не Тобілевич.