Захар Беркут (1971)

 

«Заха́р Бе́ркут» — український радянський кольоровий широкоформатний стереофонічний художній фільм 1971 року, знятий за мотивами однойменної повісті Івана Франка про подвиг невеличкої карпатської громади, що вступила в нерівний двобій з татаро-монгольськими завойовниками.

Землі карпатської громади в наділ отримує боярин Тугар Вовк. Він хоче з жителів села зробити своїх підданців. Між громадою і боярином та його свитою — велика ментальна відмінність:

• боярин вважає себе за одноосібного владоможця, а жителі громади вважають тільки віче й закони предків за найвищу міру влади;
• боярин та його сім'я є християнами, а жителі села — язичники.

Дізнавшись про зраду інтересів громади, жителі села засуджують Тугара на смерть. Він із дочкою втікає до татар.

У бою коло маєтку боярина молодшого сина Захара Беркутазахоплюють у полон. Його наречена Мирослава, Тугарева дочка, тікає до жителів села й викриває батьків задум провести татар їхніми землями.

Жителі громади влаштовують в ущелині пастку щоб знищити ворогів. Але за трагічних обставин разом із татарським військом гинуть два сини Захара Беркута.

У головних ролях:

Іван Миколайчук

Костянтин Степанков

Борислав Брондуков

Іван Гаврилюк

Антоніна Лефтій та ін.

Нагороди:

1971 — Головний приз, спеціальний диплом Валерію Квасу за оригінальну операторську роботу (кінофестиваль «Молодь — молодим», Дніпропетровськ)

1972 — приз і премія за відтворення на екрані традицій народного героїчного епосу (Всесоюзний кінофестиваль у Тбілісі).