Пропала грамота (1972)

«Пропала грамота» — український радянський художній фільм 1972 року кінорежисера Бориса Івченка. Екранізація за мотивами однойменної повістіМиколи Гоголя.

Героїчна комедія оповідає про повний пригод шлях козаків Василя та Андрія з гетьманською грамотою до цариці у Петербург, а після цього — про їхнє щасливе повернення в рідну Диканьку.

Фільм має ознаки трагікомедії і карнавалу.

Загальне спрямування фільму оптимістичне:

...звернення до народно-карнавальної лінії в показі українських реалій було вдалою знахідкою. Непереможний життєствердний дух, наявний в усіх карнавальних формах і символах, відчуття могутньої єдності народу, сповненого природної сили і волі до життя, відчуття безперервного часового плину і вічного оновлення світу, в якому ще не сказане останнє слово, - все це стверджує українців як націю, дає надію на краще майбутнє.

Фільм був знятий у період, коли в Українській РСР проводилася відверта русифікаційна політика. Від творців кіно вимагалося відходити від усього, що пов'язано з національною самобутністю українців. Через це фільм критикували за замилування козацькою минувшиною і спотворення характерів дійових осіб. Влада розуміючи, що кінофільм має велике значення для піднесення національного духу українців, відправила його на десять років на сумнозвісну полицю.